Екскурс по історії енергетики

Історичний екскурс, значення енергетики та енергетичних ресурсів

Вважається, що слово «енергія», яке походить із (давньогрецьк. ἐνέργεια — дія, діяльність, сила, міць), уперше з’явилось в «Нікомаховій етиці»1 Аристотеля в IV сторіччі до нашої ери.

Екскурс по історії енергетики

Енергія як поняття названа так у зв’язку з «vis viva» (життєвою силою), яку Лейбніц визначив як масу речовини і її гравітаційне поле. Як заявляли і Лейбніц, і Ньютон, стверджується, що енергія складається із випадкових часток матерії. Або, говорячи словами екзистенціалістів, першою енергією був «Великий вибух» (Big Bang). До Великого вибуху не було ані матерії, енергії, думки, любові, логіки, розуму і так далі.

Ми вважаємо, що найбільш точне ствердження про виникнення енергії з нашої точки зору — це те, що вона почалась зі створення світу. Проте ці ствердження є концептуальними виразами, і, хоча вони виражають концептуальну єдність з нашою основою темою, вони не мають прямого відношення до енергії та її джерелам, які використовуються для забезпечення людського життя і цивілізації. Фактична енергія, про яку йде мова, відноситься до сили руху в найпростішому змісті. Тому енергія, яку необхідно витратити на виробничу діяльність і яка проявляється в цій діяльності, складає предмет нашої статті.

До механізації люди, дресируючи деяких тварин, використовували силу, яка допомагала їм, наприклад, при оранні землі, також використовуючи їх для переносу вантажів, які люди самостійно не в силах були переносити. В аналогічні періоди люди почали використовувати несучу силу і рушійну силу вітру і будували вітрильні судна і вітряні млини, використовуючи цей вид енергії. Організації, які займаються промисловою діяльністю, віддавали перевагу околицям річок і вилучали із них вигоду. Ця ситуація зберігається досі.

Таким чином, з минулого і до сьогодення люди, тварини, рослини і інші природні багатства (хоча і більш примітивні порівняно з періодом механізації), а саме — річки і вітер, складали основу джерела енергії, використовуваного у світі протягом сторіч.

Основні події у світовій енергетичній економіці відбулись в середині XVIII сторіччя з промисловою революцією, яка була реалізована завдяки спільному використанню вугілля і заліза. К кінцю цього сторіччя вугілля набуло великого значення як джерело тепла і енергії.

Якщо в минулому виробнича діяльність розташовувалась на берегах річок, то в більш пізньому процесі це нове джерело енергії вплинуло і на географічний розподіл промисловості, і усі види промислових підприємств почали концентруватись у вугільних басейнах або в найближчих околицях.

У другій половині XIX сторіччя, з винаходженням турбіни і динамо, до вже наявних видів енергії додався новий вид енергії — біле вугілля2. Окрім того, великі річкові ресурси, які до цього часу неможливо було контролювати, почали використовуватись для виробництва електроенергії, і річки набули свого нинішнього значення. Знов же, з винаходженням динамо-машини, енергія води, перетворена в електрику, була ефективна в розподілі промисловості завдяки можливості транспортування на великі відстані і зручному розділенню на магістралі.

На початку XX сторіччя в енергетичну економіку увійшло нове джерело енергії — нафта. В середині XIX сторіччя нафта уперше була видобута в промислових масштабах. До XX сторіччя нафта використовувалась тільки в освітленні. З відкриттям двигунів внутрішнього згоряння її почали використовувати у якості джерела енергії.

На початку XX сторіччя природний газ так само почав використовуватись, особливо в опаленні і на кухнях. Пізніше область його застосування розширилась, особливо на теплових електростанціях.

Сьогодні види енергії оцінюються по двом групам: накопичена (або потенційна) енергія і енергія в русі (або кінетична енергія). Будучи в одному із цих двох станів, енергія в нашому житті може мати усілякі різні форми. Найбільш часто використовуваними формами енергії в інженерних і економічних термінах є теплова (термічна) енергія, енергія випромінювання, енергія руху (кінетична енергія), електрична енергія, хімічна енергія, магнітна енергія, ядерна енергія, гравітаційна енергія.

Вплив відкриття енергетичних ресурсів на світову політику

В XVIII і XIX сторіччях промислова революція, також відома як індустріальна революція, яка була реалізована завдяки застосуванню нових винаходів у виробництві і створенню механізованої промисловості за допомогою машин з паровим двигуном, забезпечила Європі важливу силу проти Османської держави. У той час як рухи Ренесансу і Реформації сформували основу для ідейного розвитку, колоніальні відкриття дозволили європейським державам отримати доступ до різних енергетичних ресурсів. Європейські держави також добились серйозних успіхів в своєму матеріальному розвитку за рахунок експлуатації ресурсів цих регіонів. Згодом покажчик головуючої наддержави, який з самого початку вказував на Османську державу, з часом змінився на користь колонізаторської Європи.

Відкриття нових енергетичних ресурсів призвело до початку великих і малих війн, особливо Першої і Другої світових війн, і після цих війн у світовій політиці відбулись значні змінення: Османська Ісламська Держава рухнула, Великобританія уступила свій трон панування США, а комуністична Росія розпалась після «Холодної війни».

Якщо ми поглянемо на точки потрясінь у сучасному світі, то зможемо краще зрозуміти енергетику та її вплив на світову політику. В даний час світова політика обертається (більше або менше) навколо енергії на основі вуглеводнів. Наприклад, військові інтервенції США на Близькому Сході, безлади в Середземномор’ї, боротьба США за оточення Китаю, китайська проблема Східного Туркестану і багато інших, не згаданих тут випадків, пов’язаних з експлуатацією, передачею і розподілом вуглеводневих багатств у світі. За станом на 2015 рік 80% енергії у світі (електрика, опалення, охолодження і транспорт) постачається із джерел на основі вуглеводнів. Інакше кажучи, світ обертається навколо вуглеводів.

Сьогодні пряма енергетична залежність США від Близького Сходу складає 10%. США вдовольняють 90% своїх енергетичних потреб або із власних джерел, або із джерел за межами цього регіону. Для Європи це співвідношення складає більше 90%. Інакше кажучи, Європа залежить від Близького Сходу більше аніж на 90% від своїх енергетичних потреб.

Як усім відомо,США вже давно намагаються встановити контроль над Близьким Сходом, і під час сирійської війни баланс в регіоні змінився. США не залишили жодного місця, де б вони не встановили свій вплив, за винятком декількох країн Перської затоки. Проте навіть там, де Америка не встановила своє панування, вона здатна говорити своє слово. По суті, Трамп відкрито виступив проти країн Перської затоки в своїй промові у Флориді під час передвиборчої кампанії у 2016 році. Тоді Трамп сказав про країни Перської затоки: «У них немає нічого, окрім грошей!», «Країни Перської затоки виплатять наш борг в 19 трильйонів доларів. Без нас їм не проіснувати».

В ітозі США утверджують свій вплив в регіоні і при цьому вживають рішучі кроки до того, щоб поставити на коліна Європу, з якою вони так чи інакше перебувають у конфлікті.

Усе це показує, що енергія — це дуже важлива «зброя» у руках держав для домінування над іншими; хто володіє енергією, той і хазяїн. Тому така ситуація зробила неминучим існування економічних, військових і політичних рухів в енергетичних регіонах.

Кривава історія

Протягом усієї історії імперіалістичні країни прагнули контролювати нафтовий ринок, і світові диктатори використовували для цього усі засоби, включаючи війну. Навіть слова Черчилля, одного із колишніх прем’єр-міністрів Англії, сказані в Палаті общин: «Крапля нафти дорожча краплі крові», — ясно показують цю просту дійсність.

Коли панування у світі перейшло від британців до США, особливих змінень в кращий бік не відбулось. Бернард Шоу описав цю ситуацію наступним чином: «Найнебезпечніший за акулу, яка пахне кров’ю, — американський імперіалізм, який пахне нафтою».

Історія енергетики має кривавий окрас. Після 11 вересня вторгнення США до Іраку і Афганістану занурило Близький Схід в хаос і насильство. За цим послідувала війна в Сирії, Ємені і Єгипті, а потім — в Лівії...

Погляньте на ці цифри: число вбитих в Афганістані — більше 100 тисяч людей, із них 43 тисячі мирних жителів, число біженців — більше 650 тисяч; число вбитих в Іраку — більше 1 мільйону людей, із них 650 тисяч мирних жителів, число дітей-сиріт — 5 мільйонів, число біженців — 6 мільйонів; число вбитих в Сирії — більше 500 тисяч, більше 2 мільйонів людей були поранені, більше 20 тисяч людей були замучені до смерті, більше 100 тисяч людей зникли без вісти; в ході підтримуваного США перевороту в Єгипті в 2013 році більше 4 тисяч людей були вбиті, більше 15 тисяч людей були поранені, 1794 людей було засуджено до смерті, 728 із цих вироків було підтверджено. Число затриманих дітей складає більше 3 тисяч, число зниклих без вісти — біля 3 тисяч, число загиблих в громадянській війні в Ємені після атак сил підтримуваної Обамою коаліції в 2014році — більше 13 тисяч, число поранених — більше 20 тисяч, 3 мільйона єменців були переміщені, більше 200 тисяч мігрували до інших країн, 16 мільйонів єменців не мають доступу до безпечної їжі за станом на 2017 рік.

Усі ці і багато інших небачених страждань; каліки, переміщені особи, вдови, зґвалтування, голод і багато іншого... усе це в ім’я того, щоб бути хазяїном енергії і контролювати енергетичні коридори.

Висновок

Ісламська географія розташована на перетині трьох континентів, а саме — Азії, Європи і Африки, де дуже багаті стратегічно і геостратегічно важливі водні шляхи, моря, енергетичні ресурси, рудники і сільськогосподарські райони. Знов же, той факт, що ці землі знаходяться в центрі усіх основних транспортних ліній, іще більше збільшує стратегічну важливість даної географії. Цей регіон, володіючий такими багатими підземними і надземними багатствами, має найбагатші запаси у світі, особливо нафти і природного газу. Якщо запаси нафти тільки в країнах Близького Сходу складають більше 50 відсотків від загальних світових запасів нафти, то загальні запаси нафти і природного газу усієї ісламської географії відповідають 70 відсоткам від загальних світових запасів. Враховуючи ресурси, які іще очікується виявити, ми говоримо про величезне енергетичне багатство. Той факт, що майже половина усіх світових запасів стратегічно важливого урану, який є сировиною для ядерної енергетики, знаходиться в ісламській географії, іще більше підвищує значущість регіону. В цій географії у достатку зустрічаються хромові і залізні рудники, необхідні для важкої промисловості. Фосфати, марганець, кобальт, бор і сотні інших видів мінералів мають дуже великі запаси в цій географії. Усе це і багато іншого є скарбами Ісламської Умми.

Мільйони гектарів родючих сільськогосподарських земель, важливі струмки і річки для зрошення цих сільськогосподарських земель знаходяться в ісламській території.

Найбільш стратегічно важливі водні шляхи світу, такі як протоки Босфор, Дарданелли, Гібралтар, Ормуз і Баб-ель-Мандеб, а також Суецький канал, які межують з морями і океанами, знаходяться в ісламській території, і більше 50 відсотків усієї світової торгівлі здійснюється через ці водні шляхи.

Ця територія є найбагатшим регіоном світу через сотні багатств, які ми вже згадували, і сотні багатств, які ми не можемо тут підрахувати. Проте мусульмани не можуть вилучити із цього вигоду. Тому що, хоча держави невір’я перебувають в конфлікті і боротьбі за енергію і тримають один одного за горлянки у цьому відношенні, коли мова йде про Ісламську Державу, яка поверне Уммі її багатства і перекриє життєву силу безбожних колонізаторів, вони єдині, вони усі разом воюють проти Ісламу і мусульман.

Тому значення енергетичних ресурсів в світовій політиці приходить одразу після зусиль по запобіганню відродження держави Халіфат зсередини Умми і повернення держави Халіфат на арену життя. Це найважливіше питання в прихованій програмі влади і місцевих агентів куфру. Проте їх спроби марні …

وَٱللَّهُ مُتِمُّ نُورِهِۦ وَلَوۡ كَرِهَ ٱلۡكَٰفِرُونَ

«Аллах збереже Своє світло, навіть якщо це ненависно невіруючим» (61:8).

ثُمَّ تَكُونُ خِلَافَةً عَلَى مِنْهَاجِ النُّبُوَّةِ

«Потім прийде період Халіфату, заснованого на методі пророцтва» (Ахмад ібн Ханбаль).


Köklü Değişim Dergisi 
Куртулуш Севінч

1. «Нікомахова етика» чи «Етика Нікомаха» (др.-греч. Ἠθικὰ Νικομάχεια) — один із трьох етичних творів Аристотеля.

2. Біле вугілля — сила падаючої води, швидко текучих річок і водоспадів.