Хто і яку форму буде надавати саджанцю молодого дерева?

Прислів’я — це короткі і ємні висловлювання, які були прийняті суспільством і дійшли до наших днів завдяки багатовіковому життєвому досвіду, а також розумовій і логічній системі. За допомогою прислів’їв теми, які іноді можна виразити довгими реченнями, можна пояснити двома, трьома словами.

Хто і яку форму буде надавати саджанцю молодого дерева?

В кожному віці є своя краса, але дитинство і юність відрізняються від решти усіх інших періодів. В прислів’ї «Гни дерево, поки молоде» (вчи дитину, поки мала) людське життя порівнюється з деревом. Це прислів’я означає, що дітям легше навчатись у ранньому віці. Надзвичайно важливо, щоб люди отримували освіту з раннього віку. Свідомість дітей відкрита і ясна, коли вони маленькі. З цієї причини дітей необхідно виховувати в ранньому віці. В цьому віці вони жадають навчатись і отримувати будь-яку і усіляку можливу інформацію. З часом, коли вони стають старше, навчати їх може стати складніше, тому що важко видалити досвід, знання і звички, отримані у минулому, і замінити їх новими. Навчити дорослих і зрілих людей чомусь практично неможливо, і це може бути нелегко. З віком сприйняття знижується, а пам’ять може слабшати, тому зрілі люди можуть захотіти іти до кінця свого життя вже з тією інформацією, яку вони отримали у минулому. Вони подібні сухому дереву. Вони не гнуться, а коли їх примушують це робити, вони можуть виявитись ламкими.

Адаптація до життя, виховання хороших людей в суспільстві пов’язано з вихованням, яке дається дітям у ранньому віці. Дитинство — найбільш чудовий, ефективний і дієвий період, в якому можна дати це виховання. Діти подібні тісту, яке чекає, коли йому нададуть форму. Тому батькам і вчителям предстоїть здійснити велику роботу. Виховання повинно даватись в родині з самого раннього віку. Згодом це виховання і навчання повинно продовжуватись як в родині, так і в школі, як і в громадському житті. Коли діти маленькі, потенціал їх пам’яті і навичок розуміння іще не вичерпаний. Тому вони швидко і на льоту хапають і засвоюють інформацію, яку отримують. В цьому віці вони податливі для формування, їм легко надавати усіляку можливу інформацію. З часом, коли вони стають старше, їх стає важче виховувати. Непростою справою може стати виховання людини, яка подорослішала і яка відволікається мирськими клопотами на кшталт зношеній флеш-пам’яті.

Як правило, люди більш сприйнятливі і податливі до впливу у молодому віці; їх легше навчати, коли вони слухаються. Більш ефективними і дієвим є навчання людей манерам, релігійним знанням, вихованню і моральним правилам у ранньому віці. Адже коли дерево іще в стадії саджанця, то при хорошому догляді за ним його ріст буде продуктивним. Коли ви спробуєте зігнути сухе дерево, тобто старе дерево, ви не зможете цього зробити, і дерево зламається. Людське життя схоже на дерево: як воно росте в дитинстві, так і продовжує своє життя в подальші роки. З цієї причини маленька дитина відкрита для усіх видів впливу; вона може приймати інформацію і навчання без опору. Зрілим і літнім людям важко ставити нові цілі і реалізовувати їх. Люди з цілями можуть бути більш продуктивними, якщо вони працюють над досягненням своїх цілей з самого раннього віку.

Показова наступна цитата, яку приписують грецькому філософу Епіктету: «Батьківщина людей — їх дитинство». І сьогодні психіатри задаються питанням про цей період життя людини, щоб вилучити користь із даних про її дитячі роки і навіть перші роки життя для лікування своїх пацієнтів з психологічними розладами. На цій основі вони формулюють діагнози і методи лікування.

Як видно із суспільства, і як підтверджується наукою, релігійна освіта, дана в дитинстві, буде дуже ефективною і постійною. Людині, чий розум зайнятий з кожним днем, вчитись складніше. Тому виховання і навчання в дитинстві завжди більш ефективне.

Хоча люди приходять у світ в своєму природному стані (фітрі), їх перший вплив у світі починається з батьків в родині, а потім продовжується в оточенні. Дитина, вихована на основі ісламської акиди, набуває ісламської особистості, у той час як діти, виховані в інших віровченнях, набувають особистості, розкритої в цих віровченнях.

Про це говориться в хадісі наступним чином:

مَا مِنْ مَوْلُودٍ إِلاَّ يُولَدُ عَلَى الْفِطْرَةِ فَأَبَوَاهُ يُهَوِّدَانِهِ وَيُنَصِّرَانِهِ وَيُمَجِّسَانِهِ

«Кожне немовля народжується не інакше як в своєму природному стані (фітрі), а (вже потім) його батьки роблять із нього іудея, християнина чи вогнепоклонника» (Бухарі, Джанаіз, 92; Абу Давуд, Сунна, 17; Тірмізі, Кадар, 5).

Якщо оцінувати ситуацію з точки зору того, «в яких умовах і в яких цінностях виховуються сьогодні наші діти і молодь, які є нашим майбутнім», то, наскільки ми бачимо, молодь без Ісламу не знає, що таке халяль і харам, не знає про повагу, порядність, скромність та інші цінності, далека від намазу, в їх руках мобільні телефони і комп’ютери, і вони живуть в оточенні тисячі пасток. Точніше, вони думають, що вони живуть.

Діти знайомляться з соціальними мережами з самого раннього дитинства. Коли дитина плаче, члени родини намагаються примусити її замовчати за допомогою мобільного телефону чи телевізора. Коли він/вона не їсть, вони намагаються накормити його/її за переглядом відео на мобільному телефоні. Навіть батьки-ютубери продовжують ділитись в соціальних мережах усіма аспектами життя своїх дітей з дитинства, щоб стати взірцем для наслідування для інших родин і поповнити власні кишені. Нам сумно це говорити, але ці ролики б’ють рекорди по кількості переглядів. На жаль, соціальні мережі спричиняють дуже серйозний вплив практично на усі прошарки суспільства, в тому числі і на дітей.

Можна задати багато питань, таких, як: «Що ж можна очікувати від тих дітей, які виросли і виховувались за допомогою мобільних телефонів і соціальних мереж? Чого можна очікувати у відношенні служіння Аллаху? Чого очікувати від них в плані прийняття на себе відповідальності? Яких вчинків очікувати від них в ім’я людства?». Виховання дітей і молоді в ранньому віці — це не те питання, яке можна приховувати і ігнорувати. Найголовнішим тут є пропозиція рішення, яке надійде після розгляду і діагностики проблеми. Коли ми дивимось на пропозиції капіталістичної системи по рішенню проблеми, ми бачимо, що те, що вона пропонує у якості рішення, насправді є головним джерелом проблеми. Для дітей Ісламської Умми необхідно знайти всеохоплюючі, детальні, відповідаючі природі, постійні рішення.

Якщо наших мусульман і молодь правильно і коректно навчати цілі приходу в життя, тому, звідки вони прийшли і куди ідуть, їх цілям в житті, Кому вони повинні поклонятись, принципам цього світу і Ахірату, а також системи, згідно з якою вони повинні прожити своє мирське життя, то наші діти повернуться до своїх витоків сьогодні подібно тому, як це було в минулому. У цьому відношенні вони також зможуть ефективно використовувати соціальні мережі. Серед синів Ісламської Умми, які повернуться до своєму корінню, з’являться такі хоробрі, як Мусаб ібн Умайр, який відкинув блага цього світу в обмін на Рай, такі славетні полководці, як Мехмед II Завойовник, який підкорив Стамбул у віці 21 рік, а також сміливі і відважні люди, які зроблять релігію Аллаха пануючою у світі. Ця Умма, яка покладає свої надії і уповання на релігію Аллаха, ніколи не буває безнадійною і песимістичною. В молоді Ісламської Умми міститься величезний потенціал.

Давайте хоча б отримаємо уявлення про те, яким повинно бути ісламське виховання дітей, процитувавши декілька уривків із витягів книги Наджах Сабатін «Принципи дитячого виховання». Наджах Сабатін говорить: «Коли дитина досягає певного рівня, чотири цінності повинні бути збалансовано реалізовані в її поведінці таким чином, щоб одна цінність не тиснула на інші і приносила в жертву одну із них заради інших. Цими чотирма цінностями є:

Духовна цінність

Духовна цінність в поведінці дітей реалізується шляхом долучення їх до ісламської акиди і вченню Шаріату, особливо в питаннях поклоніння, взаємовідносин, порядку і законів, з самого раннього віку. Дітей треба виховувати з усвідомленням того, що вони в своїх рішеннях і поведінці знаходяться під наглядом Аллаха. Таким чином, вони зможуть, уникаючи Його гніву, підкорятись Його повелінням і сторонитись Його заборон.

Гуманна цінність

Правда полягає в тому, що Всевишній Аллах створив в людині інстинкт продовження роду. Цей інстинкт, притаманний людині, спонукає її забезпечувати виживання своїх побратимів із свого роду. Проявом цього інстинкту є спроба врятувати тонучу людину, навіть якщо вона її ніколи не зустрічала. Аналогічним чином, почуття батьківства, материнства і синівства є відображенням цього інстинкту. Якщо б не цей інстинкт, то людський рід би вимер. Матері не проявляли б терпіння у вихованні своїх дітей. При вихованні дітей слід зміцнювати цей інстинкт і стежити за дотриманням ними загальнолюдських цінностей.

Моральна цінність

Мораль — це атрибут, який необхідний кожній людині з характером. Дитину слід виховувати в дусі правдивості, благонадійності, праведності і вірності з самого дитинства. Необхідно виключити лайки, лихослів’я, погані і недоречні слова і так далі. Дитина в цілому повинна бути дисциплінованою, слідуючи по шляху від низького до піднесеного. Дитині необхідно розрізняти власні почуття і реакції за допомогою мислення і вміти домінувати над своєю особистістю, свідомістю і управляти ними.

Матеріальна цінність

В загальному змісті, матеріальна цінність складається із фізичного і психічного здоров’я, освіти, економіки, академічної освіти і, окрім того, наявності у дитини зайнятості (роботи) в майбутньому. З цієї причини людина і особи, які займаються вихованням дитини, повинні звертати увагу на усе це і надавати цьому значення.

Степені значущості цих цінностей

Існують розбіжності щодо пріоритетності цінностей, які необхідно реалізувати. Коли одна цінність превалює над іншими, або коли час доступний тільки для реалізації однієї цінності, яку шкалу треба використати для ранжування цінностей?

Неприпустимо залишати це питання на розсуд людського розуму. Причина цього лежить в тому, що людина по своїй природі неспроможня, неповноцінна і потребує допомоги через вплив оточення і оточуючих її чинників. Людський розум знаходиться в тому ж положенні нужди. Це відправна точка і внутрішня сторона судження, заснованого на розумі. Подібно цьому, судження людини про дію чи об’єкт як про хороший, поганий, красивий, потворний, позитивний чи негативний залежить від того, чи подобається їй це чи ні. На те, подобається чи не подобається людині яка-небудь дія чи предмет, впливає те, чи приносить це їй користь чи ні. Таким чином, її судження непослідовні і суперечливі у часовій шкалі. Якщо робота приносить їй користь, вона їй подобається, і вона оцінює її як позитивну і чудову. Коли їй щось не подобається, вона характеризує це найгіршими прикметниками. Ось чому люди потрапляють у вирій і вихор суперечливих суджень. Це також проявляється і у відносинах зі своїми дітьми. Це приводить до того, що син починає суперечити своєму батьку і конфліктувати з ним. Тому кращий спосіб ранжувати цінності — це звернутись до Ісламу, який Аллах ниспослав людству. Адже, як Творець і Господь людини, Він — Всевишній Аллах — знає, що знаходиться в особистості /структурі людини і внутрішню сторону усього».

Дитина, яка росте на цих основах, не буде коливатись під подихом вітру і брехнею суспільства, в якому вона живе, коли досягне юнацького віку, і не піддасться обману того, що погане виглядає хорошим. Тому що закладений фундамент є міцним, як це і належить бути. Виховання дитини згідно з її природою і згідно з критеріями і мірилами, визначеними Аллахом і Його Посланцем (с.а.с.) — це насіння, посіяне для здорових поколінь. Дитина, вихована в любові і страху перед Аллахом, буде триматись подалі від хараму і поганої поведінки і буде молодою людиною, яка живе тільки для того, щоб заслужити довольство Аллаха.

Юнацький період, який наступає після дитячого, є найбільш активним, енергійним, динамічним і рухомим, захоплюючим та агресивним періодом. Період запитань і пізнання життя, який починається в дитинстві, продовжується в юності, і людина визначає свій життєвий вектор за допомогою даного процесу запитань і пізнання. Якщо молоді нашого суспільства дати правильну ідею, яка прийшла від Аллаха, то можна легко добитись того, щоб вона направляла і розвивала суспільство. Якщо звички молодих людей в соціальних мережах вдасться направити в позитивне русло, то звідси можна отримати високу ефективність. Командний центр соціальних мереж може знаходитись в руках західних людей, але є можливість використати цю сферу на користь мусульман, використати її як важливу платформу для передачі ісламського заклику і перетворити мусульманську молодь, яка цікавиться цією темою, в добре підготовлених користувачів, які виробляють ісламський контент на цих платформах на додаток до діяльності в рамках заклику в реальному житті.

Подібно тому, як мусульмани, які вшанувались Ісламом після періоду джахілії (невігластва), жили життям вшанованих, гідних, мужній, величних, благородних, поважних людей, сьогодні сини Умми повернуть собі ті славетні дні за допомогою ісламських ідей. Дуже важливо, де і як проходять періоди молодості. Якщо молодість прожита так, як того хоче наш Господь, то за це належить нагорода, а якщо вона проведена всупереч вказівкам Всевишнього Аллаха, то за це належить покарання.

Як випливає із практичного досвіду Посланця Аллаха (с.а.с.), молодь є першим вибором для заклику в Іслам в усі часи і періоди. Посланець Аллаха (с.а.с.) сказав: «Я рекомендую вам благих молодих людей. Тому що їх серця чуйні. Аллах відправив мене з правдивістю і поблажливістю. Мені благоволили молоді і чинили опір старі». Вираз «їх серця більш чуйні» в хадісі показує, що молоді люди більш схильні приймати нововведення і красоти, у той час як літнім людям буде важко позбутись від старих знань і звичок. У той же час хадіс є і закликом до молоді. Той факт, що серця молодих людей схильні приймати добро та істину, є передвісником того, що в цьому сторіччі буде досягнуто успіху, як це було при ниспослані Ісламу. Це також можна інтерпретувати як «Ви теж можете бути доблесними і хоробрими воїнами, які присвятили себе справі Ісламу!».

Підбиваючи підсумки до усього вищесказаного, наші діти можуть бути сьогоднішніми саджанцями, але вони стануть величезними платанами завтрашнього дня. З таким усвідомленням ми не дозволимо, щоб наше майбутнє, наші саджанці були вирощені хибними системами, і ми будемо боротись за систему, якою задоволений Аллах, і будемо схилятись тільки перед Всевишнім Аллахом! Для мирного, щасливого, здорового і безпечного завтра, якого ми хочемо, щоб дати життя саджанцям і молодим людям,які будуть схилятись і формуватись згідно з волею Аллаха і очищати суспільство від бруду прогнилої капіталістичної систем, світ знов потребує Халіфату!

Köklü Değişim Dergisi
Ількнур Ер