Розвиток тут — це, звичайно, ідейний розвиток, який призведе до решти усіх інших підйомів і прогресів. Наприклад, в період часу під назвою «Аср ус-Саада» люди перебували в безперервному щасті, незважаючи на усі негативні ситуації, в яких вони знаходились. Ані тортури, яким вони піддавались, ані економічний ембарго, ані психологічний тиск не заважали їм бути щасливими. Але сьогодні, незважаючи на усі матеріальні можливості, привілеї і зручності, ми не можемо говорити про безперервне щастя людей. Тут поняття щастя, які ми порівнюємо між періодом, в якому жив Пророк (с.а.с.) і його видані сподвижники, і сьогоднішнім днем, відрізняється. Проте і ті, хто був щасливий тоді, і ті, хто не може бути щасливий сьогодні, — мусульмани... Як ми вже говорили на початку, необхідно розглядати ідеї, які є будівельними блоками для суспільства.
Після того, як Захід зрозумів в чому полягає ідея, яка веде ісламські суспільства до розвитку, він вирішив відкрити тут прогалину, заповнити її порочними ідеями і змінити самобутній і динамічний образ життя мусульман. Адже Захід зрозумів, що нещасні суспільства не можуть розвиватись; вони не можуть досягти ідей, які приведуть їх до розвитку. Вони навіть не можуть усвідомити, що є занепадницькими суспільствами. Тому вони зруйнували моральний дух, мотивацію і рішучість іти до цілі, перетворивши суспільства в мусульманських країнах в нестабільні, неспокійні і нещасні суспільства. Вони застосовували ці наробки, перш за усе, на молоді, знищуючи молоде покоління і руйнуючи його ідейно-культурні зв’язки зі своїми попередниками і наступниками. Інакше кажучи, якщо молоде покоління буде розбещено, то нове покоління так само буде розбещеним, а попереднє старше покоління втратить свій вплив і авторитет у зміненні суспільства.
Тим не менш, на тлі історичних даних важливість молоді як в плані змінення суспільства, в якому вона живе, так і в плані її ставлення до найважливіших питань очевидна. Те, що ситуація склалась на користь Заходу, не змінює цього факту. Наш Пророк (с.а.с.) осяяв пітьму невігластва за допомогою оточуючої молоді, яка складала меншість. Ця меншість молодих людей, які захищали його в будь-який час і в будь-кому місці, і які були озброєні його ідеями, бажали змін завдяки життєвій силі в їх розумах і не звертали з цього шляху. Наприклад, Алі ібн Абу Талібу (р.а.) було усього 8 років, коли він прийняв Іслам. Абдуллаху ібн Умару (р.анхума) було біля 10 років, коли він вшанувався віри. Зайду ібн Харісі (р.а.) було усього 15 років, коли він став одним із перших трьох людей, які підтвердили слова Посланця Аллаха (с.а.с.). Абдуллаху ібн Масуду було 14 років, аз-Зубайру ібн аль-Авваму — 16, Тальсі ібн Убайдуллаху — 11, Абдуррахману ібн Авфу і Сааду ібн Абу Ваккасу — по 17, Усману ібн Хувайрісу і Усману ібн Аффану — по 20, Саіду ібн Зейду — 18, Абу Убайді ібн аль-Джарраху — 25. Аль-Аркаму ібн Абу аль-Аркаму було усього 16 років, коли він виділив свій дім у якості штаб-квартири для справи Ісламу. Хаббабу ібн аль-Аратту було 25 років, коли він став мусульманином і переніс нестерпні тортури. Уявіть, що ви зіштовхнулись з ідеєю, яка змінить ваше життя від початку до кінця, переверне ваш світ почуттів і думок з ніг на голову, сформує ваше ставлення і поведінку з нуля; навіть якщо вам запропонують цілий стан, ви п’ятдесят разів подумаєте, але так і не зможете наважитись. Проте не складе зусиль знайти молодих людей, які здійснять ці зміни, коли ісламська акида повністю укоріниться в розумах.
Мова йде не тільки про молодих людей, які зіграли провідну роль у встановленні Ісламської Держави. Згодом кількість молодих людей, які залишили свій слід у світі в соціальному, науковому, математичному і політичному планах, досить немало. Поговоримо про математичного генія аль-Хорезмі, який навів багатьох математиків на науку «алгебра». Аль-Хорезмі є винахідником «0» (нуля) і невідомого знака «x» (ікс). У віці 25 років він зробив математичні розрахунки простіше і корисніше за допомогою знайдених ним методів. У віці 33 років сам халіф того періоду аль-Мамун призначив його на посаду управляючого Багдадської палацової бібліотеки.
А чи знаєте ви аль-Фергані? Аль-Фергані, названий так тому, що він жив в Ферганській долині, став всесвітньо відомим астрофізиком в результаті освіти, яку можна порівняти з університетською освітою сучасності. Аль-Фергані працював над конструюванням астролябії — прибору для визначення місцезнаходження небесних тіл і відстаней між ними. Він написав науковий трактат про цей інструмент, у 861 році відновив нілометр на острові Рауда поблизу Каїру. Даний прилад, який слугує для розрахунку багатоводності Нилу і прогнозування паводків, використовувався при проектуванні Асуанської греблі і не втратив актуальності до наших днів, будучи однією із пам’яток столиці Єгипту.
Аль-Біруні, мусульманин і молодий вчений,який залишив світу важливі праці від сучасної медицині до закону всесвітнього тяжіння, Ібн Фірнас, який вигадав ідею перевозити людей по повітрю і побудував прототип літака, Ібн аль-Байтар, який написав першу відому у світі книгу по фармацевтиці, і Аббас Васім Ефенді, який відкрив збудник туберкульозу, — мусульманські вчені і люди науки, який ми можемо перерахувати. Аль-Джазарі, який 870 років назад відкрив науку кібернетики, є студентом університету, по сьогоднішнім міркам, коли він відкрив робототехніку.
У віці 20 років Ібн Хальдун, призначений секретарем Абу Ісхака III, султана того періоду написав книгу «Мукаддіма», яку він подав світу у якості настільної книги у віці 40 років після публікації робіт по громадсько-політичним і соціальним питанням.
В політичному плані історія Ісламу має чудові картини, в яких молоді люди грали провідні ролі. Наприклад , коли Харуну ар-Рашиду було усього 14 років, під час правління його батька, у якості командуючого армією при нападі на Візантію він просунувся углиб Константинополя і очолив епічний процес, який примусив Візантію піти на переговори. Через два роки, завдяки своєму політичному генію, він був призначений правителем Тунісу, Єгипту, Сирії і Азербайджану. У віці 20 років він став головою Аббасідського халіфату, який простирався від Середземномор’я до Індії.
Мухаммаду II аль-Фатіху (Завойовнику), який відкрив нову еру, був 21 рік, коли він відвоював Стамбул у Візантії. А тепер уявіть, якому обходженню піддався юнак цього віку сьогодні, якщо б він запропонував переправити кораблі по суші. Але коли лідер озброєний ісламським ідеями, він примушує кораблі пливти по суші, а гармати — з моря... Врешті решт, він отримає перемогу, з дозволу Аллаха. Отримавши таку перемогу, аль-Фатіх не тільки виконав радісну звістку свого Пророка (с.а.с.), але й оживив ісламське суспільство завдяки відкритим ним університетам, медресе і комплексам. Аль-Фатіх, який в свої 30 років, будучи іще недостатньо дорослим, кинув виклик боснійському королю, який відмовився платити податки, висадився зі своєю армією на його територіях і приєднав ці землі до своєї держави. Тепер давайте поглянемо на листа, написаного боснійському королю юнаком, які жадав перемоги:
«Я, султан Мехмет II Хан,
Віднині заявляю усьому світу:
Францисканці Боснії знаходяться під моїм захистом цим наказом, і я наказую:
Ніхто не завдасть шкоди цим людям чи їх церквам!
Вони будуть жити спокійно і в мирі в моїй державі. Ці люди, які стали кочуючими, будуть в безпеці і свобідні ...».
Якщо ми продовжимо наводити приклади молодих людей, вихованих Ісламом за усю історію свого панування, це займе занадто багато сторінок, можливо не вистачить сторінок цілого номеру даного журналу Так що обмежимось цим.
Давайте подивимось, як була вихована молодь в усій мусульманській географії, які ідеї вона прийняла, який рівень її розвитку і щастя з того дня (скасування Халіфату), коли з землі пішло правління Іслам і на його місце прийшли західні закони.
Коли Захід почав випробовувати свої ідеї на молоді, Халіфат був тільки-но скасований, і західні країни призначили чиновників для керівництва над мусульманами. Усі вони були вдячні Заходу за надані їм посади і привілеї. Усі вони гарячково працювали над розбещенням молоді. Вони не перешкоджали тому, щоб чужда культура займала розуми, і не давали можливості мусульманам, які намагались перешкоджати цьому. Їх система освіти була повністю західного походження. Родинне право, кримінальне право, економічні моделі, моделі управління, плани розвитку, моральні і соціальні структури були ідеально імітовані з Заходу. Планування кар’єри, якій молоді люди присвятили своє життя, було розроблено для них Заходом. Вищим ідеалом в їх житті було стати матеріально багатими, а єдиним шляхом до щастя для молоді — комфортне життя. В цьому прагненні у людей не було іншого вибору, окрім як просуватись уперед наступаючи один на одного. Такі ісламські поняття, як Умма, братство і узи віри, залишились позаду і перетворились в проблематичні концепції. Тому що зараз не було іншого рішення для розвитку, окрім індивідуалізму. Дівчата не повинні виходити заміж в ранньому віці і користуватись покровительством і захистом чоловіків, вони повинні працювати і добиватись економічної незалежності. Для жінок, яким не доводилось готувати для своїх чоловіків вдома, обслуговування десятків незнайомих їм чоловіків повинно вважатись кар’єрою. Пари, які вступили у шлюб помилково, повинні мати можливість розійтися на простих підґрунтях. Фактично, заява жінка повинна була бути прийнята за основу, вона повинна мати можливість розлучитись за одне слухання, якщо захоче, і також мати можливість відсвяткувати це. Чоловіки і жінки повинні добре впізнати один одного, перш ніж створювати родину, пройти через довгий період залицяння, не квапитися з дітонародженням і навіть не думати про нього довгий час, якщо це може завадити їх кар’єрі. Освіта і навчання, школи і процеси акультурації повинні служити тільки одній цілі: заробити більше грошей... У віці 18 років кожна молода людина повинна мати можливість робити усе, що захоче, як незалежна особистість, незалежно від скоєного нею правопорушення, і її повинні поважати під прихистком обману про те, що вона переживає «емоційний перехідний період д». В перелюбстві немає нічого поганого, якщо сторони згодні на це, тому що в основі лежить захист особистих прав і свобод. Немає ніяких проблем в зниженні віку вживання алкоголю і наркотиків до 14 років (до тих пір, поки держава обкладає це податком). Досить мати поліцію біля воріт у випадку бійок, вбивств і подібних правопорушень в старших і середніх школах. Зусилля, витрачені на пошук джерела проблеми і її рішення, виявились марні. Для них немає нічого поганого в тому, щоб з ранку до вечора по телебаченню частувати маленьких дітей аморальністю, тому що ці канали залишали в державній казні величезні податки, відмивали брудні білизну урядів і прикривали увесь їх бруд.
Це були деякі із отруйних ідей, запроваджених у розуми, щоб розбестити покоління. Коли ці ідеї були додані до застарілому апарату модернізму, виникнення цільової безвідповідально-ліниво-популістської молоді не склало б труда. Наприклад, набожна молодь, на яку вони вплинули, використовуючи такі ісламські аргументи, як «справа», «служіння» і «заклик», тепер стала або демократами, або корисливими особистостями. Мрії, надії і щирі очікування молоді були вкрадені, і для них був залишений величезний світ брехні. Наснага сміливого і динамічного покоління була погашена розмовами про необхідність відповідати умовам, які вимагаються реальністю. Свідомість цих молодих людей також було перевернута з ніг на голову зміненням тем порядку денного.
Вони були підкорені реальній політиці; мусульманська молодь, який судилося змінити світ, була переконана, що вона не може зробити і кроку без вступу до міжнародних інститутів і союзів з крупними державами.
Їх цілі були перекручені, їм говорили: «Якщо ви хочете потрапити у пристойне місце, ви будете або членом партії, або примкнете до якому-небудь джамаату». Ті, хто примкнув до джамаату, потрапили у в’язниці, а яка доля чекає на тих, хто став членом партії, — зовсім неясно.
Потім їх залякували і з погрозами «якщо не виберете сторону, вас знищать» насильно використали енергію молодих людей скористались ними. Щоб не бути схожими на багатьох громадян, безробітних з дипломом, жертв суспільства чи ображених, вони наближались, благоволили і чіплялись за партії і лідерів, які їм зовсім не подобались.
Молодь була побудована в рамках критеріїв ЄС, неідеологічна, гуманістична, нібито конструктивна, інтелектуальна, поміркована молодь, яка тримається осторонь від ясних чи різних поглядів, може дивитись на проблеми сірим поглядом. Масове населення молодих людей, які у відносинах між дівчатами і юнаками одягаються згідно з західним образом життя і які, навіть якщо вони одягаються згідно з положеннями Ісламу, можуть перетворити це в ритуал, а не в символічний акт (тобто, які можуть дивитись на речі з такої широкої точки зору).
І іще … Молодь, яка не може займатись самокритикою, не задає питань і яку хочуть бачити пасивною, зараз знаходиться на краю прірви. Вона перебуває вдалині від світу своєї мрії, тому повстає не тільки проти своїх батьків, але й проти Господа. Хто витягне її із цієї безодні? Кожен, хто може її врятувати, сам пасивний, не має ніякого впливу, а також далекий від рецепту порятунку і безпорадний... Хто врятує молодих людей, які знаходять єдине рішення у вживанні алкоголю, які загрузають в болоті хараму з щоденними забаганками? Це демократія довела їх до такого стану, демократичні партії роблять їх матеріалом для виборів, демократичні лідери витрачають усю енергію за допомогою порочних і порожніх ідей? Ті, хто боготворить цих лідерів, вже стали деїстами. Чого добились ті, хто утворив профіль «поганого мусульманського лідера», окрім створення атеїстичної молоді? Тим, хто розірвав свій договір з Аллахом, підписавши Стамбульську конвенцію, нічого не залишається, як сидіти і дивитись на покоління, які вони розбестили.
Як було сказано спочатку, давайте підсумуємо для кращого розуміння різницю між юнаком, який жив жил в Аср ус-Саада, позбавлений багатьох матеріальних речей, і юнаком, який мав багато речей, але скотився з обриву: ті, хто був позбавлений багатьох речей, мали ісламську акиду, а ті, у кого було багато речей, були позбавлені ісламської акиди. Проте ті, хто подивиться на ісламський метод виховання людини, побачать, наскільки цей метод актуальний і ефективний. Як згадується в Корані, пророк Лукман у якості вимоги цього методу порадив своєму сину наступне:
وَإِذۡ قَالَ لُقۡمَٰنُ لِٱبۡنِهِۦ وَهُوَ يَعِظُهُۥ يَٰبُنَيَّ لَا تُشۡرِكۡ بِٱللَّهِۖ إِنَّ ٱلشِّرۡكَ لَظُلۡمٌ عَظِيمٞ ١٣ وَوَصَّيۡنَا ٱلۡإِنسَٰنَ بِوَٰلِدَيۡهِ حَمَلَتۡهُ أُمُّهُۥ وَهۡنًا عَلَىٰ وَهۡنٖ وَفِصَٰلُهُۥ فِي عَامَيۡنِ أَنِ ٱشۡكُرۡ لِي وَلِوَٰلِدَيۡكَ إِلَيَّ ٱلۡمَصِيرُ ١٤ وَإِن جَٰهَدَاكَ عَلَىٰٓ أَن تُشۡرِكَ بِي مَا لَيۡسَ لَكَ بِهِۦ عِلۡمٞ فَلَا تُطِعۡهُمَاۖ وَصَاحِبۡهُمَا فِي ٱلدُّنۡيَا مَعۡرُوفٗاۖ وَٱتَّبِعۡ سَبِيلَ مَنۡ أَنَابَ إِلَيَّۚ ثُمَّ إِلَيَّ مَرۡجِعُكُمۡ فَأُنَبِّئُكُم بِمَا كُنتُمۡ تَعۡمَلُونَ ١٥ يَٰبُنَيَّ إِنَّهَآ إِن تَكُ مِثۡقَالَ حَبَّةٖ مِّنۡ خَرۡدَلٖ فَتَكُن فِي صَخۡرَةٍ أَوۡ فِي ٱلسَّمَٰوَٰتِ أَوۡ فِي ٱلۡأَرۡضِ يَأۡتِ بِهَا ٱللَّهُۚ إِنَّ ٱللَّهَ لَطِيفٌ خَبِيرٞ ١٦ يَٰبُنَيَّ أَقِمِ ٱلصَّلَوٰةَ وَأۡمُرۡ بِٱلۡمَعۡرُوفِ وَٱنۡهَ عَنِ ٱلۡمُنكَرِ وَٱصۡبِرۡ عَلَىٰ مَآ أَصَابَكَۖ إِنَّ ذَٰلِكَ مِنۡ عَزۡمِ ٱلۡأُمُورِ ١٧ وَلَا تُصَعِّرۡ خَدَّكَ لِلنَّاسِ وَلَا تَمۡشِ فِي ٱلۡأَرۡضِ مَرَحًاۖ إِنَّ ٱللَّهَ لَا يُحِبُّ كُلَّ مُخۡتَالٖ فَخُورٖ
«Ось Лукман сказав своєму сину, наставляючи його: «О, сине мій! Не долучай до Аллаху співтоваришів, адже многобожжя є великою несправедливістю». Ми заповідали людині робити добро її батькам. Її матір носила її, відчуваючи знемогу за знемогою, і відняла її від грудей у два роки. Дякуй Мені і своїм батькам, адже до Мене предстоїть прибуття. А якщо вони будуть битись з тобою, щоб ти долучив до Мене співтоваришів, про яких у тебе немає знань, то не підкоряйся їм, але супроводжуй їх у цьому світі по-доброму і слідуй шляхом тих, хто звернувся до Мене. Потім вам предстоїть повернутись до Мене, і Я повідаю вам про те, що ви зробили. О, сине мій! Якщо дещо вагою з гірчичне зернятко буде всередині скелі, або на небесах, або в землі, то Аллах принесе його. Воістину, Аллах — Проникливий (або Добрий), Відаючий. О, сине мій! Роби намаз, наказуй робити схвалюване, забороняй засуджуване і терпляче витримуй те, що спіткає тебе. Воістину, в цих справах належить проявляти рішучість. Не відвертайте свого обличчя від людей із зарозумілості і не ходи по землі гордовито. Воістину, Аллах не любить усіляких гордеців і хвальків» (31:13–18).
Одним словом, ми знаємо про колоніальну діяльність імперіалістичного Заходу на мусульманських землях. Знов же, ми знаємо, як вони проливали кров невинних мусульман на цих землях, як вони переслідують їх і як вони будуть просувати свої порочні ідеї в подальшому. Але, як сини цих земель, ми так само знаємо і застерігаємо місцевих правителів - колабораціоністів, які догоджають цим західним колонізаторам.
Приберіть свої брудні руки від молоді!
Емрах Акай