Протягом усієї історії людства наше ставлення до суперечливих питань і наші розбіжності по ним ніколи не ставали причиною для розколу. Проте, коли немає правителя, здатного усунути суперечки, які ведуть до розділення, нинішня ситуація стає неминучою. На жаль, сьогодні розбіжності виникають навіть у тих питаннях де вони неприпустимі. І питання про півмісяць — одне із них.
Розбіжності щодо хіляля (визначення початку місяця) є такими ж неприйнятними, як і суперечки про те, як правильно складати руки під час молитви. Можливо, наступний випадок іще краще пояснить важливість цієї проблеми.
Під час мого перебування в Нідерландах Курбан-байрам був одним із найщасливіших днів в нашому житті, але інколи він перетворювався на джерело болю. Оскільки Нідерланди не є ісламською країною, мусульмани, які працюють в Європі, вимушені заздалегідь подавати заяви на відпустку з нагоди свята — за декілька тижнів, а інколи навіть місяців. Проте той факт, що мусульмани, які працюють в одному і тому ж місці, уходили на Курбан-байрам в різні дні, незмінно викликало питання:
— Якщо ви усі — мусульмани, то чому не святкуєте Ід (свято) в один день? Чому в свій найщасливіший день ви не можете буди єдиними?
І задавав це питання чоловік, який не розділяє нашу віру... Це одне із тих питань, які викликають у мене найбільше обурення.
Хіба це не сумно? Ми — мусульмани, але відмічаємо одне і теж свято у різні дні. Причина нинішніх розбіжностей — зміна методології, прийнятої правителями мусульманських країн та їх офіційними закладами для визначення півмісяця, а також дискусії про те, чи є півмісяць, зафіксований в одній країні, обов’язковим для інших регіонів.
Щоб розібратись в суті питання, необхідно розглянути три ключових терміни: «Руят уль-хіляль» (візуальне спостереження півмісяця), «Визначення хіляла по розрахункам» і «Іхтіляф уль-маталі» (розбіжність у питанні астрономічних довгот).
Руят уль-хіляль (візуальне спостереження півмісяця) як причина посту в місяць Рамадан
Всевишній Аллах велів Своїм рабам, які застали місяць Рамадан, робити поклоніння посту в цьому місяці, сказавши:
فَمَن شَهِدَ مِنكُمُ ٱلشَّهۡرَ فَلۡيَصُمۡهُۖ
«Той із вас, кого застане цей місяць, повинен поститись» (2:185).
Аллах, Який встановив порядок дотримання посту, зробив бачення півмісяця шаріатською причиною для початку посту Рамадану і об’явлення дня Ід. По суті, зміст наведеного мною фікхі (юридичного) висловлювання є таким: «Засобом (причиною) початку посту Рамадану і визначення дня Курбан-байраму є візуальне бачення півмісяця». Доказом цьому служать хадіси, передані від Посланця Аллаха (с.а.с.). В одному із них, переданому в різних версіях, Посланець Аллаха (с.а.с.) сказав:
صُومُوا ِلرُؤْيَتِهِ وَأَفْطِرُوا لِرُؤْيَتِهِ، فَاِنْ غُبِيَ عَلَيْكُمْ فَأَكْمِلُوا عِدَّةَ شَعْبَانٍ ثَلاَثِينَ يَوْمًا
«Постіться, коли побачите півмісяць (в Рамадан), і завершайте пост, коли побачите його (в Шавваль). Якщо ж він буде прихований від вас (буде хмарно), то доведіть кількість днів Шабану до тридцяти» (муттафакун аляйх).
В іншій версії говориться:
لا تَصُومُوا حَتَّى تَرَوُا الْهِلاَلَ، وَلاَ تُفْطِرُوا حَتَّى تَرَوْهُ، فَإِنْ غُمَّ عَلَيْكُمْ فَأَكْمِلُوا الْعِدَّةَ ثَلاَثِينَ
«Не постіться, поки не побачите півмісяць і не переривайте пост, поки не побачите його. Якщо ж він буде прихований від вас (буде хмарно), доведіть кількість днів до тридцяти» (Ахмад ібн Ханбаль).
Також передається, що Абдуллах ібн Аббас сказав:
عَنْ ابْنِ عَبَّاسٍ، قَالَ: عَجِبْتُ مِمَّنْ يَتَقَدَّمُ الشَّهْرَ، وَقَدْ قَالَ رَسُولُ اللَّهِ صَلَّى اللهُ عَلَيْهِ وَسَلَّمَ: إِذَا رَأَيْتُمُ الْهِلَالَ فَصُومُوا، وَإِذَا رَأَيْتُمُوهُ فَأَفْطِرُوا، فَإِنْ غُمَّ عَلَيْكُمْ فَأَكْمِلُوا الْعِدَّةَ ثَلَاثِينَ
«Я дивуюсь тим, хто починає поститись до приходу місяця Рамадан. Проте Посланець Аллаха (с.а.с.) сказав: «Постіться, коли побачите півмісяць, і завершуйте пост, коли побачите його. Якщо ж буде хмарно, то доведіть кількість днів до тридцяти» (ан-Насаі, ад-Дарімі, Ахмад ібн Ханбаль, Імам Малік).
На підставі цих і багатьох подібних хадісів було встановлено, що початок місяця Рамадан і об’явлення свят — без значних розбіжностей між мазхабами — ґрунтується на візуальному спостереженні і баченні півмісяця. Якщо півмісяць видний, то об’являється початок Рамадану і свят, якщо він не видний, місяць завершується по спливанню тридцяти днів.
В «Фатава аль-Хіндійя» сказано: «В питанні визначення півмісяця неможна покладатись на думки астрономів (астрономічні розрахунки)і приймати їх слова згідно достовірної думки».
Окрім того, факіхи (правознавці) ханафітського мазхабу стверджували, що цей припис є обов’язковим і що навіть прогрес в науці не скасовує встановлених зобов’язань.
Опора на астрономічні розрахунки
Доказом тих, хто не вважає спостереження за півмісяцем обов’язковим в наші дні, є наступний хадіс Посланця Аллаха (с.а.с.):
إِنَّا أُمَّةٌ أُمِّيَّةٌ، لاَ نَكْتُبُ وَلاَ نَحْسُبُ الشَّهْرُ هَكَذَا وَهَكَذَا
«Ми — неграмотна община, не вміємо писати і рахувати. Але ж Місяць може бути так-то, так-то» (Муслім; передавач додав: мається на увазі, що інколи місяць може бути двадцять дев’ять днів, а інколи — і тридцять).
Виходячи із змісту цього хадісу можна стверджувати, що у часи Посланця Аллаха (с.а.с.) Ісламська Умма була неграмотною, а тому не вміла читати, писати і вести розрахунки, в тому числі — і визначати початок Місячного місяця.
Деякі роблять висновок, що якщо сьогодні мусульмани вміють читати, писати і, отож, здатні здійснювати розрахунки, то можна використовувати астрономічні розрахунки для визначення початку місяця. Проте чи можна дійсно ґрунтуватись на такому висновку і замінювати спостереження за півмісяцем астрономічними розрахунками?
В ісламській юриспруденції існує наступне правило: «Якщо існує ясний шаріатський текст (насс), який виключає можливість опори на протилежний зміст, то на такий зміст неможна покладатись в плані вчинків».
Прикладом може служити аят:
وَلَا تَقۡتُلُوٓاْ أَوۡلَٰدَكُمۡ خَشۡيَةَ إِمۡلَٰقٖۖ
«Не вбивайте своїх дітей, побоюючись зубожіння» (17:31).
Якщо слідувати протилежному змісту цього аяту, можна було б сказати, що вбивство дітей у стані багатства дозволено. Проте в іншому аяті сказано:
وَمَن يَقۡتُلۡ مُؤۡمِنٗا مُّتَعَمِّدٗا فَجَزَآؤُهُۥ جَهَنَّمُ
«Якщо ж хтось вб’є віруючого навмисно, то відплатою йому буде Пекло» (4:93).
Цей аят виключає можливість опори на протилежний зміст першого аяту. Таким чином, вбивство залишається забороненим у будь-якому випадку — незалежно від бідності чи багатства.
Аналогічним чином хадіс:
فَإِنْ غُمَّ عَلَيْكُمْ فَأَكْمِلُوا الْعِدَّةَ ثَلَاثِينَ
«Якщо же буде хмарно, до доведіть кількість днів до тридцяти» (Бухарі),
— не залишає місця для тлумачення на користь астрономічних розрахунків. В цьому хадісі дається чітка постанова: якщо не вдалось побачити півмісяць, необхідно завершити місяць до тридцяти днів.
Із цього стає ясним, що спостереження за Місяцем є основним критерієм для початку і завершення посту Рамадану, а також для визначення ісламських свят. Хадіс про неграмотність Умми не може використовуватись як доказ на користь астрономічних розрахунків.
Якщо півмісяць не видний через хмарність, дощ чи інші перешкоди, то, згідно Шаріату, місяць завершується по тридцятиденному циклу. Навіть якщо півмісяць вже з’явився, але його закрили хмари, необхідно слідувати постанові хадісу, а не протилежній суті його змісту.
Іхтіляф уль-маталі
Іхтіляф уль-маталі — це різниця у часі і місцях, де сходить і стає видним Місяць. Через округлість Землі півмісяць може бути видний в одному місці, але не видний в іншому. Також він може бути видний в різний час в залежності від місця розташування, що обумовлено різницею між країнами і схоже з відмінностями у часі сходу і заходу сонця.
На думку більшості вчених, іхтіляф уль-маталі (різниця) не береться до уваги. Коли півмісяць з’являється в одні місцевості, жителі інших регіонів і країн повинні слідувати даному факту. Посланець Аллаха (с.а.с.) сказав:
صُومُوا لِرُؤْيَتِهِ، وَأَفْطِرُوا لِرُؤْيَتِهِ
«Починайте поститись, коли побачите його (півмісяць Рамадану), і припиняйте поститись, коли побачите його (півмісяць Шавваля)» (Бухарі, Муслім).
Згідно ханафітському мазхабу, іхтіляф уль-маталі (відмінності між місцями, де був видний Місяць) не враховуються при встановлення початку посту. Тому, якщо півмісяць був помічений у будь-якій частині світу, усі мусульмани, проінформовані про це, повинні почати поститись.
Деякі вчені проте, вважають, що відмінність місцеположення слід враховувати. Вони дотримуються думки, що тим, хто не бачив молодий Місяць, не обов’язково слідувати за тими, хто побачив його раніше. Імам аш-Шафії навів у якості доказу наступний хадіс від Курайба (р.а.):
أَنَّ أُمَّ الْفَضْلِ بِنْتَ الْحَارِثِ، بَعَثَتْهُ إِلَى مُعَاوِيَةَ بِالشَّامِ، قَالَ: فَقَدِمْتُ الشَّامَ، فَقَضَيْتُ حَاجَتَهَا، وَاسْتُهِلَّ عَلَيَّ رَمَضَانُ وَأَنَا بِالشَّامِ، فَرَأَيْتُ الْهِلَالَ لَيْلَةَ الْجُمُعَةِ، ثُمَّ قَدِمْتُ الْمَدِينَةَ فِي آخِرِ الشَّهْرِ، فَسَأَلَنِي عَبْدُ اللهِ بْنُ عَبَّاسٍ رَضِيَ اللهُ عَنْهُمَا، ثُمَّ ذَكَرَ الْهِلَالَ فَقَالَ: مَتَى رَأَيْتُمُ الْهِلَالَ؟ فَقُلْتُ: رَأَيْنَاهُ لَيْلَةَ الْجُمُعَةِ، فَقَالَ: أَنْتَ رَأَيْتَهُ؟ فَقُلْتُ: نَعَمْ، وَرَآهُ النَّاسُ، وَصَامُوا وَصَامَ مُعَاوِيَةُ، فَقَالَ: لَكِنَّا رَأَيْنَاهُ لَيْلَةَ السَّبْتِ، فَلَا نَزَالُ نَصُومُ حَتَّى نُكْمِلَ ثَلَاثِينَ، أَوْ نَرَاهُ، فَقُلْتُ: أَوَ لَا تَكْتَفِي بِرُؤْيَةِ مُعَاوِيَةَ وَصِيَامِهِ؟ فَقَالَ: لَا، هَكَذَا أَمَرَنَا رَسُولُ اللهِ صَلَّى اللهُ عَلَيْهِ وَسَلَّمَ
«Умм аль-Фадль бінт аль-Харіс відправила Курайба до Муавії в Дамаск. Курайб сказав: «Я прибув до Дамаску, виконав її доручення і побачив появу Рамадану, будучи там. Ми побачили півмісяць в ніч (з четверга) на п’ятницю. Потім я приїхав до Медини наприкінці місяця, і Абдуллах ібн Аббас спитав мене: «Коли ви побачили півмісяць?». Я відповів: «В ніч (з четверга) на п’ятницю». (Ібн Аббас) спитав: «Ти сам бачив його?». Я відповів: «Так, люди так само бачили його і почали пост, і Муавія теж постився». (Ібн Аббас) сказав: «Але ми побачили його в ніч (з п’ятниці) на суботу, тому будемо поститись, поки не завершимо тридцять днів чи не побачимо його». Я спитав: «Хіба нам не досить того, що Муавія побачив і почав пост?». (Ібн Аббас) відповів: «Ні, так велів нам Посланець Аллаха (с.а.с.)» (ат-Тірмізі).
Із цього видно, що Ібн Аббас не взяв до уваги бачення півмісяця в іншому місці і не став слідувати за Муавією. Таким чином, цей випадок не може розглядатись як абсолютний шаріатський доказ, а лише є іджтіхадом Ібн Аббаса щодо слів Пророка (с.а.с.):
صُومُوا لِرُؤْيَتِهِ، وَأَفْطِرُوا لِرُؤْيَتِهِ
«Починайте поститись, коли побачите його (півмісяць Рамадану), і припиняйте поститись, коли побачите його (півмісяць Шавваля)» (Бухарі, Муслім).
Цей іджтіхад суперечить іншому достовірному хадісу, переданому групою ансарів:
غُمَّ عَلَيْنَا هِلَالُ شَوَّالٍ فَأَصْبَحْنَا صِيَامًا فَجَاءَ رَكْبٌ مِنْ آخِرِ النَّهَارِ فَشَهِدُوا عِنْدَ رَسُولِ اللَّهِ (صلى الله عليه وسلم) أَنَّهُمْ رَأَوْا الْهِلَالَ بِالْأَمْسِ فَأَمَرَ رَسُولُ اللَّهِ (صلى الله عليه وسلم) أَنْ يُفْطِرُوا مِنْ يَوْمِهِمْ وَأَنْ يَخْرُجُوا لِعِيدِهِمْ مِنْ الْغَدِ
«Ми не змогли побачити півмісяць Шавваля (через погодні умови) і почали ранковий пост. Наприкінці дня прибув караван і засвідчив перед Пророком (с.а.с.), що вони бачили півмісяць напередодні. Тоді Пророк (с.а.с.) велів перервати пост і вийти на Ід наступного дня» (Абу Давуд, Ібн Маджа, ан-Насаі).
Посланець Аллаха (с.а.с.) велів перервати пост в той день, коли люди Медини іще постились, тому що караван бачив півмісяць на день раніше. Це вказує на те, що якщо приходить достовірна звістка про бачення молодого Місяця в іншому місці, вона береться до уваги.
Більшість вчених постановила: «Якщо стало відомо, що півмісяць був видний в одній із місцевостей, а пост вже почався, то необхідно восповнити той пост, який був порушений раніше». Цієї думки дотримувались Абу Ханіфа і послідовники його вчення із числа вчених, а також Імам Малік і Ахмад ібн Ханбаль.
Висновок
Розбіжності по цьому питанню викликають занепокоєння в усьому мусульманському світі. Вони досягли такого рівня, що адміністрації різних країн вимушені вживати заходів для їх врегулювання.
З цією ціллю з 1973 року проводяться міжнародні конференції і зустрічі, в яких беруть участь представники багатьох країн. Проте, незважаючи на прийняті рішення, розбіжності зберігаються. Важливо пам’ятати, що це питання відноситься до Шаріату, а джерелом шаріатських постанов є не конференції, а достовірні шаріатські докази. Саме на них слід опиратись у пошуку рішення.
В 2016 році за участю понад 50 країн знов вживались спроби врегулювати цю суперечку. Проте при цьому спостерігається відхід від шаріатських методів, а шаріатські тексти можуть ігноруватись заради уявної єдності. Всевишній Аллах велів нам поклонятись Йому так, як Він встановив. Якщо ми змінюємо цей порядок, нехай навіть під приводом згуртованості і згоди, то робимо гріх.
До скасування Халіфату мусульмани ніколи не починали пост і не відмічали свята в різні дні. Питання спостереження за півмісяцем (руят уль-хіляль) не викликало суперечок серед мусульман. Астрономічні розрахунки, які є причиною нинішніх розбіжностей, раніше ніколи не використовувались для визначення початку Рамадану і свят.
Для остаточного вирішення цієї проблеми необхідна єдина релігійна влада, обов’язкова для усіх мусульман.
Це питання виходить за межі звичайної дискусії по фікху — воно зачіпає єдність Умми і виконання приписів Аллаха. Єдиною силою, здатною об’єднати мусульман, стерти кордони між ними, скинути чужді системи і протистояти колоніальному впливу, буде Друга Праведна держава Халіфат, заснована на методі пророцтва. Лише Халіфат зможе об’єднати Ісламську Умму в її вірі, владі, поклонінні і святах.
Абдуллах Імамоглу
Köklü Değişim Dergisi
15.06.2017