З дозволу Аллаха, коли буде відновлена держава Праведного Халіфату, ця стратегічна влада перейде до рук мусульман. Подібно тому, як західні держави відчували труднощі з забезпеченням достатніми енергетичними ресурсами для вдоволення своїх енергетичних потреб в промисловості та інших областях під час промислової революції, держава Халіфат так само спочатку стикнеться з такою проблемою, але через дуже короткий час вона мобілізує енергетичні ресурси в ісламській географії як економічну цінність на благо власного народу і буде використовувати енергію як стратегічну силу над іншими західними країнами. З цієї причини розумна енергетична політика, яка буде визначатись державою Халіфат, забезпечить використання усіх енергетичних ресурсів, інфраструктури і активів в одному напрямку, тобто на одній і тій же основі. Це буде засновано на поточних енергетичних реаліях ісламського світу.
Ісламська географія та енергетика
Протягом більше 100 років ісламська географія залишалась центром конфлікту інтересів колоніальних краї, тому що ці землі мають досить багаті родовища з точки зору енергетичних ресурсів, які необхідні для індустріалізації і технологічного розвитку. Хоча це так, інакше кажучи, хоча ісламська географія дуже багата в енергетичному відношенні, це, звичайно, не її нещастя, що вона числиться в класі відсталих країн. Оскільки це тема іншої статті, ми вважаємо корисним дати загальну інформацію в цій статті, а не перераховувати ці багатства одне за другим. Добре відомо, що у ісламських земель набагато більше можливостей, аніж у інших крупних держав.
Види ресурсів ісламських земель багаті на нафту, природний газ та інші енергетичні ресурси. Дослідження показують, що ці країни володіють приблизно 73% світових запасів природного газу. Окрім того, вони володіють найбільшими запасами різних видів сировини, необхідної для промисловості. Хоча 73% світових запасів нафти знаходяться в мусульманських країнах, мусульмани вимушені користуватись найдорожчим пальним і імпортувати більшу частину похідних нафтопродуктів, використовуваних в промисловості. Знов же, ісламська географія володіє 54% світових запасів природного газу, але замість того, щоб використовувати ці багатства у якості стратегічної і економічної сили, їх продають Европі. Ісламські землі також володіють багатими водними ресурсами, але в багатьох мусульманських землях мільйони мусульман усе іще живуть у тимчасових оселях всередині поселень, куди не доходить електрика. Більше того, деякі країни не займаються навіть найпростішою сільськогосподарською діяльністю і проводять політику, орієнтовану на імпорт. Наприклад, така країна, як Туреччина, яка має багаті поклади води, виробляє електроенергію за рахунок використання природного газу, який вона купує за високою ціною, і, на жаль, імпортує навіть найпростішу солому, незважаючи на наявність великих і плодючих сільськогосподарських територій.
В результаті, хоча мусульманські країни є найбагатшими в енергетиці, особливо в нафті, лев’яча частка дістається західним безбожникам. Через неможливість переробляти сиру нафту, більша частина нафти транспортується на Дальній Схід і в Європу для переробки, а потім отримані нафтопродукти продаються назад в мусульманський світ за високими цінами. В цій ситуації ви стаєте країною, яка імпортує продукт, який сама ж виробляє. Для того, щоб подібного не відбувалось, недосить мати енергетичні ресурси, необхідно також мати політику, яка буде розвивати, розподіляти і використовувати ці ресурси/резерви.
Енергетична політика держави Халіфат
Енергетична політика держави Халіфат з його економікою, промисловістю та енергетичними ресурсами буде формуватись на основі чітких і недвозначних шаріатських доказів. Інакше кажучи, енергетична політика держави Халіфат буде визначатись не з урахуванням інтересів інших країн або інтересів капіталістичних компаній-монополістів, а з урахуванням шаріатських текстів. В цьому контексті давайте розглянемо докази із Корану і Сунни.
Посланець Аллаха (с.а.с.) сказав:
كُلُّكُمْ رَاعٍ وَكُلُّكُمْ مَسْئُولٌ عَنْ رَعِيَّتِهِ
«Кожен із вас — пастир, і кожен із вас несе відповідальність за свою паству» (Бухарі).
Всевишній Аллах сказав:
وَأَعِدُّواْ لَهُم مَّا ٱسۡتَطَعۡتُم مِّن قُوَّةٖ وَمِن رِّبَاطِ ٱلۡخَيۡلِ تُرۡهِبُونَ بِهِۦ عَدُوَّ ٱللَّهِ وَعَدُوَّكُمۡ
«Приготуйте проти них скільки можете сили і бойових коней, щоб устрашити ворога Аллаха і вашого ворога» (8:60).
Іслам розглядає правителя як пастиря (пастуха), і як пастир відповідає за свою паству (стадо), так і правитель відповідає за людей, яких він веде, а також несе відповідальність за них. Іслам приписав халіфу взяти на себе відповідальність за справи Умми і об’явив, що він буде закликаний за них до звіту. Правитель несе відповідальність і уповноважений виконувати цю відповідальність силою держави і влади. За допомогою цього уособлення сили і влади заклик до Ісламу реалізується в глобальному масштабі. Країни, які мають брудні плани і цілі у відношенні Ісламської Держави і мусульман, залишаються нерішучими перед лицем цієї міці Ісламської Держави. Ця міць стримує їх від підступних планів. Таким чином, енергія — це сила. Ісламська Держава пропонує використовувати цю силу на благо народу, направляє цю енергію для її використання серед населення, з одного боку, і дисциплінує ворогів за допомогою цієї самої сили — з іншого.
Іслам розділив власність на три види: державна власність, громадська і приватна. Серед цих видів власності енергія відноситься до громадської. Інакше кажучи, ані приватні особи, ані монополістичні інститути, ані держава не можуть зробити енергію своєю власністю. Іслам заборонив використання громадської власності приватними особами і віддав її на користь суспільства. Громадська власність — це блага, які складають загальні потреби суспільства. У цьому відношенні Іслам розглядає громадську власність як блага, які у випадку їх відсутності, вимушують людей розійтись по землі і поселятись в інших місцевостях заради доступу до них. Знов же, громадські блага — це невичерпні корисні копалини, які по своїй природі не можуть знаходитись у власності окремих осіб. Такий ресурс стає власністю суспільства, управляється державою, а його прибуток направляється на благо усього народу.
Доказом цього хукму є наступний хадіс Посланця Аллаха (с.а.с.):
الْمُسْلِمُونَ شُرَكَاءُ فِي ثَلَاثٍ: الْمَاءِ وَالْكَلَأ وَالنَّارِ
«Мусульмани співучасники в трьох: воді, пасовиську і вогні» (Ахмад).
Хоча в хадісі і згадані ці три об’єкти, за аналогією сюди входить багато інших ресурсів. Наприклад, водні ресурси, ліси, пасовиська і тому подібне, нафтові родовища, електростанції, автомобільні дороги, річки, моря, озера, канали, затоки, протоки та інше — усе це є громадською власністю. Іслам дозволив володіти ними в приватній власності тільки тоді, коли вони не є незмінними для суспільства. «Вогонь» в цьому хадісі відноситься до поняття енергії. Немає значення, чи використовуються у якості палива дрова, вугілля чи електроенергія. Усе це вважається громадським багатством, ані державі, ані приватним особами, ані компаніям не дозволяється володіти цими ресурсами. Ці ресурси є громадською власністю, якою управляє держава, аж до того, що решта прибутків, після вирахування вартісних витрат, розподіляється на користь громадян держави.
Фундаментальні принципи енергетичної політики
Держава Халіфат буде приймати свою енергетичну політику з урахуванням наступних реалій:
1. Енергія необхідна для індустріалізації. Якщо держава хоче здійснити промислову революцію, вона повинна визначити політику володіння енергією. Погляд держави Халіфат на енергетичну політику буде виходити із цієї перспективи. Тому питання виробництва енергії безперебійне, безпечне, швидке і з мінімальними витратами є життєво важливим. Будь то використання таких ресурсів, як вугілля, уран, торій для отримання енергії першого ступеня, будь-то використання таких ресурсів, як нафта, природний газ для отримання енергії другого ступеня згідно з потребами, або будь-то використання альтернативних джерел енергії — основною політикою буде використання усіх цих ресурсів з максимальною віддачею для забезпечення енергією створюваних зон важкої промисловості.
2. Оскільки енергія необхідна для вдоволення багатьох потреб підданих держави Халіфат, вона повинна буде побудувати енергетичну інфраструктуру. В таких системах, як опалення, охолодження, освітлення і транспорт, завдяки створенню енергетичної інфраструктури стане можливим забезпечити достатню кількість енергії і вдовольнити потреби здоровим і своєчасним чином. Для цього у пріоритетному порядку повинні бути побудовані станції по виробництву енергії, такі як греблі, електростанції, панелі, колектори, щоб використати такі ресурси, як вода, вугілля і вітер в регіонах, потребуючих енергії, а також підготовлені усі види обладнання, інженерного і технічного оснащення, щоб забезпечити ефективний розподіл виробляємої тут енергії.
3. Нафта і природний газ, які є джерелами енергії, будуть виділятись тільки для основних видів використання, таких як сировина, пластмасові вироби, сільське господарство, нафтохімія і т.д., для яких немає інших виробничих альтернатив. Оскільки джерела енергії в державі Халіфат, яка буде незабаром встановлена, будуть різноманітними, вони будуть пропонувати багато альтернатив в енергозабезпеченні, будь то викопне паливо чи відновлювані ресурси. Отримання енергії із нафти не є здоровою і правильною політикою, коли є інші альтернативи для отримання енергії. Звичайно, нафта і природний газ будуть використовуватись для транспорту і виробництва енергії, але будуть вивчати і альтернативи. Такий підхід дозволить Халіфату вилучати вигоду із цих ресурсів більш сталим чином, а також створити гнучкість в цінах на продаж нафти і притягти на свій бік інші держави, які симпатизують Ісламу. Сьогодні інтенсивне використання нафти, особливо на транспорті, окрім отримання енергії,іще більше прискорює її споживання. Держава Халіфат буде працювати над тим, щоб забезпечити використання електричної енергії, яка є альтернативою нафті і природному газу, у якості палива в транспортних засобах, особливо на транспорті, а також ядерного палива, використовуваного на морських судах. Тому правильне використання нафти і природного газу таким чином, безумовно, гарантує, що цих ресурсів буде більше аніж досить для Ісламської Умми. Ці ресурси, які мають стратегічне значення для світових держав, будуть використані у якості політичної і економічної сили держави Халіфат.
4. Держава Халіфат побудує децентралізовану енергетичну інфраструктуру. Це пов’язано з тим, що децентралізована інфраструктура ставить на чолі місцеве виробництво енергії за допомогою великої кількості малих електростанцій. Навпаки, в централізованій інфраструктурі усі країна залежить від невеликої кількості крупних електростанцій. Порівняно з централізованою енергетичною інфраструктурою децентралізована енергетична інфраструктура має багато переваг для держави Халіфат. Ми можемо перерахувати їх наступним чином:
— Держава Халіфат буде розширюватись по території. При такому розширенні буде складніше, дорожче і не ефективніше, щоб енергія доходила скрізь від крупних електростанцій, побудованих на централізованій інфраструктурі.
— У випадку, якщо держава Халіфат піддасться нападу з боку ворожих держав, децентралізована мережа дозволить відновити місцеве виробництво енергії у регіональному масштабі, забезпечуючи безперервність енергопостачання в інших регіонах навіть у випадку відключення електроенергії в якому-небудь регіоні.
— У більшості ісламських земель більша частина населення проживає в сільській місцевості, а не в містах, тому децентралізована енергетична інфраструктура запобіжить появі густонаселених мегаполісів чи розростанню міст за рахунок злиття декількох, що спостерігається у сучасному світі.
— Місцеві електромережі є ключовим чинником у забезпеченні електроенергією районів з низьким енергоспоживанням.
— Не передаючи енергію на великі відстані, можна забезпечити надійне постачання крупних електростанцій, важких промислових комплексів і особливо важливих об’єктів.
— Завдяки децентралізованій мережі місцеве виробництво енергії також може бути забезпечено за рахунок використання відновлюваних ресурсів.
5. Найважливішим чинником, який держава Халіфат буде враховувати і ставити на чолі при визначенні своєї енергетичної політики, буде скоординоване використання його стратегічної географічної структури і багатств географії. Запаси природного газу, які знаходяться сьогодні в енергетичному басейні Східного Середземномор’я, в той день будуть належати державі Халіфат. Насправді, в новій ситуації, яка виникне, коли держава Халіфат приєднає до себе усі ісламські землі, західні держави будуть потребувати і залежати від держави Халіфат заради вдоволення своїх енергетичних потреб. Це буде пов’язано не тільки з їх потребою в енергії на ісламських землях, але також держава Халіфат буде визначальною навіть у транспортуванні енергії, яку вони закупають з території Росії. Така ситуація забезпечить державі Халіфат багатобічний стратегічний виграш в силі на міждержавній арені.
На завершення слід зазначити, що землі мусульман володіють потенціалом для вдоволення енергетичних потреб усієї Ісламської Умми. Всевишній Аллах наділив ісламські землі достатніми і постійно зростаючими енергетичними ресурсами, щоб держава Халіфат могла почати свою власну промислову революцію. Насправді, держава Халіфат в деякому відношенні буде знаходитись у набагато кращому положенні, аніж більшість промислово розвинутих держав, навіть в період свого власного розвитку. Всевишній Аллах сказав:
أَلَمۡ تَرَوۡاْ أَنَّ ٱللَّهَ سَخَّرَ لَكُم مَّا فِي ٱلسَّمَٰوَٰتِ وَمَا فِي ٱلۡأَرۡضِ وَأَسۡبَغَ عَلَيۡكُمۡ نِعَمَهُۥ ظَٰهِرَةٗ وَبَاطِنَةٗۗ
«Невже ви не бачите, що Аллах підкорив вам те, що на небесах, і те, що на землі, і обдарував вас сповна Своїми явними і незримими благами?» (31:20).
Махмут Кар
Köklü Değişim Dergisi